ВПРОВА́ДЖЕНИЙ (УПРОВА́ДЖЕНИЙ)
ВПРОВА́ДЖЕНИЙ (УПРОВА́ДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до впрова́дити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 755.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВПРОВА́ДЖЕННЯ (УПРОВА́ДЖЕННЯ) →← ВПРИТУ́Л (УПРИТУ́Л)